За понад три десятиліття від проголошення Незалежності Київщина пройшла шлях від типової індустріально-аграрної області, до одного з найдинамічніших регіонів країни. Зміни торкнулися майже всіх сфер: економіки, культури, інфраструктури тощо.
Сьогодні розповімо, які трансформації пережила область і які цифри стоять за цими змінами.
Від 25 районів до 7 – найбільша зміна за роки Незалежності
Найпомітніша зміна в адміністративному устрої Київщини відбулася не одразу після 1991 року, а значно пізніше. Майже 30 років область жила за старим поділом – на 25 окремих районів. Все змінилось 17 липня 2020 року. В цей день Верховна Рада України прийняла постанову «Про утворення та ліквідацію районів». Після цього в області залишилось лише 7 районів:
- Білоцерківський;
- Бориспільський;
- Броварський;
- Бучанський;
- Вишгородський;
- Обухівський;
- Фастівський.
Окремо почали формуватись територіальні громади. На даний момент їх 69. Крім того, всі громади поділяються на 489 округів. Такий устрій позитивно впливає на управління та ухвалення рішень.
Демографічні зрушення
Ще одна суттєва зміна – значне збільшення населення в приміських районах Києва. Починаючи з 2000-х років все більше людей хотіло жити не в шумній столиці, а в тихому передмісті. Найпопулярнішим районом став Бучанський, що пояснюється близькістю до столиці й активним розвитком житлового будівництва.
З 2000 до 2020 року Ірпінь, Буча, Бровари, Вишневе, Бориспіль та Софіївська Борщагівка перетворилися із тихих селищ і невеликих містечок на повноцінні сучасні масиви з власною інфраструктурою.
На жаль, ще одна велика зміна в кількості населення відбулась під час повномасштабного вторгнення. Область зафіксувала вибуття понад 500 тисяч осіб постійного населення в інші регіони країни та за кордон. Але водночас розмістила на своїй території майже 320 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
Економіка Київщини – від колгоспів до логістичного серця країни
У 1991 році Київська область була типовим радянським: машинобудівні заводи, колгоспи, залізничні склади. Сьогодні Київщина більше не «просто передмістя», а головний інноваційний та логістичний вузол України.
Ось як це все було:
- Промисловість. Замість закритих заводів з’явилися виробництва, про які відомо майже в кожному куточку країни. Практично все, що є в магазинах, виготовляється на Київщині: від газованих напоїв до ліків.
- Сільське господарство. Старі колгоспи поступилися місцем сучасним фермам і агрохолдингам. Тепер тут працює техніка з автопілотом і GPS, а врожаї їдуть на експорт по всьому світу.
- Логістика. Уздовж трас під Києвом зараз розташовані так звані склади класів А та А+. Саме звідси товари розвозять в інші регіони та на поштові відділення.
Цікавий факт: Київщина стала лідером за кількістю залучених іноземних інвестицій серед областей України. Саме тут розташувалися потужності міжнародних гігантів, таких як Coca-Cola, Knauf, McDonald’s (розподільчі центри) та великих вітчизняних фармацевтичних і харчових виробників.
Від сільського клубу до Atlas Festival: як змінилося культурне життя
Всі уявляють якою була Київщина в радянські часи? Стандартний дім культури, типові концерти на великі свята, програма, яка не змінюється на протязі багатьох років. Простору для творчості практично не було.
За 30 років все змінилось дуже сильно. Найкращий приклад — музей просто неба у Пирогові під Києвом, один із найбільших скансенів Східної Європи. Тут зібрана автентична народна архітектура з усіх регіонів країни, а замість написів «руками не чіпати» відвідувачів запрошують спробувати себе гончарем чи ковалем. Регулярно тут проходять етнографічні фестивалі, де показують петриківський розпис, косівську кераміку, козацькі пісні та навіть мистецтво виготовлення справжнього борщу. Загалом це найкраще місце, щоб дізнатися більше про українську культуру та спробувати себе в стародавніх ремеслах.
Варто зазначити, що Київщина дуже добре навчилась грати на контрастах. За тиждень можна опинитися серед двохсот п’ятдесяти майстрів на фестивалі татуювання, послухати нове покоління українських музикантів на Atlas Festival, зазирнути на FANCON або погуляти творчим ринком «Кураж Базар».
Важливо те, що раніше всі їхали до столиці, щоб відвідати концерт або якийсь фестиваль. Зараз різні культурні заходи проводять по всій області.
Випробування війною
Найстрашніша сторінка незалежної Київщини – повномасштабне вторгнення. Область стала однією з перших, хто зустрів ворога: Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, Макарів, Димер, Мощун та ще сотні міст і сіл чинили опір окупації. За період запеклих боїв на території області було знищено або зруйновано 30 000 об’єктів. Величезна кількість людей загинули або отримали поранення.
Попри такий жахливий період, саме Київщина в результаті почала перша відновлюватись. За три роки після звільнення в регіоні відновили майже 21 тисячу об’єктів. Мова йде про лікарні, житлові будинки, садки, школи тощо.
Зараз область та сама столиця далі перебуває на етапі відбудови, а водночас продовжує страждати від постійних російських обстрілів.
Київщина яскраво продемонструвала, як простий регіон може змінитись за декілька десятиліть. Область активно розбудовувалась, залучала міжнародних інвесторів, приваблювала світові компанії. Це регіон, який одночасно зберігає тисячолітню історію Трипілля та Київської Русі, і щодня пише нову главу власної сучасної історії.