На Фастівщині попрощаються із заступником командира дивізіону з озброєння 4 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3085 Костянтином Степановичем Безноском. Житель села Пришивальня загинув 21 липня 2026 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну. Про це повідомляє Фастівську міську раду, передає Київщина Інфо.
Костянтин Безносько народився 1 травня 1968 року в селі Житомир-21 Житомирського району в родині військовослужбовця. У юнацькі роки здобув звання майстра спорту з легкої атлетики, ніс олімпійський вогонь через Бердичів на Олімпіаді-80, посів перше місце на обласних змаганнях з бігу та третє – на всеукраїнських.
Військовий шлях: від Тбілісі до Фастова
Після школи Костянтин Степанович вступив до Тбіліського вищого артилерійського командного училища, яке закінчив у 1990 році. За розподіленням служив у Німеччині, потім у Дрогобичі, згодом – у Фастові, у Фастівській військовій частині 01104. Після її розформування перевівся до Бердичева.
За роки служби неодноразово брав участь у парадах на Майдані Незалежності в Києві на артилерійських установках БМ-21 «Град» та БМ-27 «Ураган». У 2006 році вийшов на пенсію за вислугою років у званні майора.
Після виходу на пенсію Костянтин Степанович працював головним електромеханіком на поліграфічному підприємстві «АМІДА ПЛЮС» у Фастові. У 2015 році приєднався до військової частини А3085 та пройшов АТО. Повернувшись до цивільного життя, влаштувався електромеханіком до ТОВ «МАРАМАКС» у селі Шпитьки.
Від Торецька до Колони-Межової: бойовий шлях у повномасштабній війні
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Костянтин Безносько знову став на захист країни – обійняв посаду заступника командира дивізіону з озброєння 4 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3085.
Він відповідав за самохідні артилерійські установки 2С7 «Піон» та брав участь у звільненні Київської, Херсонської, Запорізької, Харківської та Донецької областей.
Під час виконання бойових завдань майор Безносько отримав поранення 1 серпня 2024 року поблизу Торецька на Донеччині, а 23 серпня 2025 року – ще одну мінно-вибухову травму від FPV-дрона біля населеного пункту Колона-Межова на Дніпропетровщині.
За період служби Костянтин Степанович був відзначений:
- Відзнакою Президента України «За оборону України»
- Відзнакою Міністра оборони України «Воєнний хрест»
- Відзнакою Міністра оборони України «Хрест ракетних військ і артилерії»
- Відзнакою Міністра оборони України «За зразкову службу»
- Медаллю «За особливу службу ІІІ ступеня»
- Нагрудним знаком «Ветеран війни»
21 липня 2026 року Костянтин Степанович Безносько загинув від раптової хвороби, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за свободу і незалежність України.
Побратими згадуватимуть його рішучою, врівноваженою, доброю та чуйною людиною із золотими руками й хоробрим серцем. Для рідних він назавжди залишиться люблячим чоловіком, найкращим татом, сином, братом і другом.
Вічна пам’ять та слава Герою Костянтину Степановичу Безноску.