Головна » Туризм » Бджільництво на Київщині: регіон із найстарішими традиціями пасічництва в Україні

Бджільництво на Київщині: регіон із найстарішими традиціями пасічництва в Україні

автор Дарина Матейчик
0 коментарів

Коли в Україні говорять про бджільництво, першими зазвичай згадують степові медоноси Полтавщини чи Карпат. А от про Київщину думає мало хто. Але мало хто задумується, що сама столична область носить сліди медового ремесла буквально у власних назвах, а один із музеїв історії бджільництва в країні розташований саме на Київщині – у Переяславі.

Сьогодні ми розповімо більше про це ремесло, його історію та пасіки, які продовжують працювати в області в такий надскладний час. 

Історія меду на Київщині: від дуплистих дерев до наукового бджільництва 

Мед у житті Київщини з’явився задовго до того, як тут взагалі почали ставити перші вулики. Найдавнішим способом добувати мед було бортництво. Це діставання меду прямо з дуплистих дерев у лісі, які називали бортями.

Людей, які займались цим ремеслом, а саме доглядали за деревами, вирізали в них штучні дупла, захищали від ведмедів і передавали угіддя у спадок, називали бортниками. Саме звідси походить назва двох населених пунктів області: села Бортники у Фастівському районі та колишнього селища Бортничі, яке з 1988 року стало частиною Дарницького району Києва. 

У часи Київської Русі бортництво було однією з основ економіки. Населення сплачувало князю данину воском і медом. Пізніше ця практика оформилась у «медову десятину». 

Далі ремесло отримало звичний для Наддніпрянщини й Полісся шлях розвитку: 

  • бортництво змінилось на колодне пасічництво (вулики-колоди почали спилювати й переносити на розчищені від лісу галявини-пасіки);
  • в XIX столітті настала епоха рамкового вулика – винаходу Петра Прокоповича.

Традиційне бджільництво мало й свою обрядовість. Покровителями пасічників вважали святих Зосиму і Саватія. Вулики виносили із зимової схованки навесні. Зазвичай це ставалось у день Теплого Олекси (30 березня). Ослаблих за зиму бджіл підгодовували медовою ситою – це розведений у воді мед.

Найпопулярніші види меду на Київщині

Який мед переважає на Київщині вирішила сама природа. Ось набір сортів, які на даний момент переважає в області:

  • Липовий мед. Ароматний сорт, з вираженим квітковим смаком і легкою гіркуватістю. Чудовий засіб при застуді, який має гарну антисептичну дію. Липові ліси на півночі Київщини дають один із найякісніших зборів у регіоні. 
  • Гречаний мед. Темний, насичений, з характерним гострим присмаком і високим вмістом заліза. Київщина разом із сусідніми областями входить до основних регіонів, де гречаний мед становить значну частину щорічного урожаю.
  • Акацієвий мед. Світлий, майже прозорий, з делікатним смаком і високим вмістом фруктози. Він довгий час може залишатись рідким. Саме на Київщині акація рясно квітне в травні.
  • Соняшниковий мед. Яскраво-жовтий, солодкий, з легкими фруктовими нотками. Швидко кристалізується. 

Це найпопулярніші види меду, які зараз активно продаються на Київщині. Покупці обирають потрібний сорт відповідно до своїх смаків та властивостей.

Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини в Переяславі 

Ще одне підтвердження, що бджільництво було популярне на Київщині завжди – це великий музей Середньої Наддніпрянщини в Переяславі. Він працює з 1983 року, знаходиться під відкритим небом, чим дивує відвідувачів з усієї України.

Основою експозиції стала справжня хата кінця XIX століття, перевезена із села Помоклі. Вона належала пасічнику Кирилу Хвостику. Він, будучи одним із 10 дітей в родині, єдиний продовжив справу свого діда. 

До комплексу також входить:

  • комора кінця XIX століття для зберігання меду, перенесена із села Карань;
  • льох-погріб, у якому вулики переживали зиму.

Інтер’єр в хаті повністю відповідає часу. На полицях література з бджільництва, на скрині – старі журнали «Бджільництво». Не забули й про ікони святих Зосима й Саватія.  

На подвір’ї музею групами розставлені масивні стаціонарні вулики-колоди XIX-XX століття, невеликі переносні вулики-дуплянки і скульптура святого Зосими.

Найцінніший експонат музею – два вулики, які належали особисто Петру Прокоповичу (1775-1850). Їх знайшли під час експедиції 1982 року в селі Пальчики на Чернігівщині. 

Сучасні пасіки Київщини

Приватне бджільництво на Київщині популярне й до сьогодні. Зараз багато пасік працює й продає мед усім бажаючим. Найпопулярніші: 

  • Medok – сімейна пасіка в селі Мала Олександрівка на Київщині. Тут бджолами займаються вже 40 років. Господарі самі відкачують і фасують мед у банки об’ємом 0,5, 1 і 3 літри. Він не має жодних домішок. В асортименті липовий, акацієвий мед і мед різнотрав’я. Ціни починаються від 150 гривень за банку 0,5 літра. 
  • Медово – пасіка в селі Томашівка Київської області. Тут крім меду продають інші продукти бджільництва: прополіс, бджолине обніжжя, пергу, трутневий гомогенат. Ціни на мед тут стартують приблизно від 190-230 грн за пів літра залежно від сорту.
  • Медоноша – Діюча пасіка, розташована в екологічно чистій зоні Київського Полісся біля Київського водосховища. Адреса вул. Мисливська, 10, с. Ровжі. Асортимент можна побачити на сайті. Замовити поштою або ж забрати особисто на пасіці.

Це лише декілька діючих пасік, які на даний момент працюють в Київській області. Деякі з них час від часу влаштовують екскурсії та показують, як проходить весь процес виготовлення меду.

Чи була ця стаття корисною?
Так0Ні0
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Цікаво про Київщину