Місто Прип’ять одне з наймолодших в Україні, але про нього знає весь світ. Саме тут відбулася страшна подія – аварія на Чорнобильській АЕС. Місто було в епіцентрі катастрофи, тому й зараз залишається покинутим. Прип’ять вважають «привидом», адже вже 40 років тут ніхто не живе.
Далі ми розповімо трохи більше про заснування міста та його історію, висвітлимо хронологію подій того страшного дня та покажемо, як живе Прип’ять сьогодні.
Створення Прип’яті
Прип’ять почали будувати 4 лютого 1970 року. Місто мало стати супутником Чорнобильської АЕС. На той час це було дев’яте за ліком «атомне місто» в СРСР, і його проектували з розмахом: сучасна архітектура, продумана інфраструктура, багато зелені. Це мало бути місто майбутнього, в якому було б перспективно жити молоді й старшим поколінням.
Назву місто отримало від річки Прип’ять, що протікає поруч і є правою притокою Дніпра. А вже в 1979 році населений пункт отримав статус міста.
До 1986 року в Прип’яті проживало близько 50 000 людей. Середній вік становив 26 років. Пов’язано це з тим, що в місто з’їжджались молоді спеціалісти зі всього Радянського Союзу, щоб працювати на ЧАЕС.
Інфраструктура міста була дуже продуманою. Було буквально все, що потрібно для комфортного життя:
- 15 дитячих садків;
- 5 загальноосвітніх шкіл;
- палац культури «Енергетик» з кінотеатром, спортивними та гуртковими залами;
- готель «Полісся»;
- стадіон «Авангард»
- парк культури й відпочинку з атракціонами;
- басейн «Лазурний»
- торговельний центр;
- лікарня, поліклініка;
- річковий порт.
Ще цікавий факт – Прип’ять забезпечували товарами на рівні зі столицею. Саме тому тут не було такого відчутного дефіциту товарів, як у інших маленьких містах.
Роль Чорнобильської станції в житті Прип’яті та навпаки
Щоб краще розуміти історію міста, варто знати, що Прип’ять та Чорнобильська АЕС існували разом. Їх одночасно створили, вони живили один одного, вони ж разом і припинили своє існування.
Чорнобильська АЕС імені В. І. Леніна закладалася як одна з найпотужніших та найпрогресивніших атомних електростанцій СРСР. Будівництво розпочалося у 1970 році, а вже у 1977-му був запущений перший енергоблок. Станом на 1986 рік на станції працювало вже чотири енергоблоки, а поруч будували п’ятий та шостий.
Для мешканців міста станція була і місцем роботи, і фундаментом добробуту. Саме через АЕС місто отримувало хороше забезпечення, а молоді гарантували кар’єрний ріст, швидке отримання житла та гідну заробітну плату.
Роль Прип’яті у функціонуванні ЧАЕС також важко переоцінити:
- Місто було комфортним домом для всіх кваліфікованих працівників станції. Вони могли повноцінно відпочити після зміни і забезпечити свою родину.
- У місті було переважно молоде населення, тому станція була забезпечена перспективними спеціалістами, які постійно розвивались.
- Місто надавало станції повну автономію у сфері обслуговування.
Навіть у момент аварії місто відіграло ключову роль. Саме з Прип’яті на ліквідацію пожежі на 4-му блоці виїхали перші чергові пожежні, які ціною власного життя намагались загасити пожежу.
Аварія на Чорнобильській АЕС – як все сталось?
Ніч проти 26 квітня 1986 року назавжди розділила історію світової енергетики – на 4-му енергоблоці сталась аварія. Причиною стало випробування, яке пішло не за планом. Спочатку був відключений енергоблок для проведення регламентного ремонту. Під час цього було прийняте рішення про проведення експерименту – що буде, якщо станція раптово знеструмиться та чи вистачить енергії інерції турбіни, яка все ще обертається, щоб виробляти електрику протягом 40-50 секунд для живлення насосів, що охолоджують реактор.
Найбільшою проблемою стало те, що випробування проводили вночі на зміні фахівців, які не були повною мірою підготовлені до цього складного експерименту. В результаті неправильних дій сталося два надзвичайно потужних вибухи. В атмосферу вирвався гігантський стовп радіоактивних речовин, а на даху суміжних приміщень та 3-го блоку спалахнули десятки пожеж.
Спочатку аварію приховували, а евакуацію населення оголосили лише 27 квітня. Про масштаби катастрофи також ніхто не говорив. Мешканців переконували, що переїзд тимчасовий – приблизно на 3 дні, тому брати всі речі немає потреби. Пізніше стало зрозуміло, що ніхто ніколи не повернеться жити до Прип’яті, адже місто буде непридатне протягом багатьох років.
Як живе Прип’ять сьогодні?
З дня аварії на ЧАЕС пройшло вже 40 років, але Прип’ять досі залишається містом-привидом, де ніхто не живе. Тут єдиний господар – поліський ліс, який з часом все більше розростається. Прип’ять – це яскравий приклад, як природа бере верх з надзвичайною швидкістю не дивлячись на забруднення. Цікаво й те, що в місті з’явилися дикі тварини: лосі, олені, козулі, кабани, вовки, лисиці. Особливо дивують рідкісні коні Пржевальського, які не скрізь можуть прижитись, а тут почувають себе дуже комфортно.
Ще одні тимчасові гості Прип’яті – екстремальні туристи. Місто завжди приваблювало «сталкерів», які люблять закинуті місця. Звичайні туристи також сюди приїжджають. Є навіть організації, які запрошують на повноцінні екскурсії регіоном.
Культові та цікаві місця Прип’яті
Місто Прип’ять зберігає атмосферу дня катастрофи на кожному сантиметрі. Проте є місця, які стали впізнаваними на весь світ і постійно приваблюють різного роду туристів.
- Парк атракціонів та Колесо огляду. Місця, які стали символом міста. Колесо мало запрацювати 1 травня 1986 року, але цього так і не стало. Машинки в парку атракціонів так і стоять, а деякі з них, можливо, навіть справні. Однак рівень радіації залишається критично високим.
- Центральна площа. Основна локація міста. Тут знаходиться покинутий готель, палац культури Енергетик, торговий центр та будівля міськвиконкому.
- Басейн «Лазурний». Місце з дуже цікавою історією. Справа в тому, що басейн продовжував працювати ще 12 років після аварії. Ним користувалися ліквідатори та співробітники Зони відчуження після робочих змін, адже це було одне з найчистіших місць у місті.
- Медично-санітарна частина № 126. Дуже моторошне місце. Сюди в перші хвилини та години після вибуху привозили поранених і смертельно опромінених пожежних та працівників станції. У підвалі досі можна знайти одяг.
Це лише декілька відомих місць Прип’яті. Насправді їх набагато більше. З плином часу та від впливу зовнішніх факторів (дощ, спека, сніг) всі ці будівлі починають руйнуватись. Тому з кожним роком Прип’ять виглядає ще занедбанішою.