Київське море – це популярна туристична локація. По-особливому багато туристів тут влітку, адже біля водойми облаштований пляж, є гарна набережна, кафе та кав’ярні. Проте мало хто з відпочиваючих замислюється, що на дні цього «моря» лежить ціла цивілізація. Київське водосховище утворилось в 1960-х роках після будівництва ГЕС. Саме тоді десятки селищ, господарств та культурних пам’яток пішли на дно.
Сьогодні наша команда Київщина.Інфо хоче розповісти, які ж таємниці приховує Київське море та що саме можна знайти на його дні. Також познайомимо вас із найцікавішими легендами, які розповідають нащадки постраждалих колишніх мешканців цієї землі.
Коротка історія Київського водосховища
Близько 65 років тому Київського моря не існувало. Воно утворилось внаслідок будівництва гідроелектростанції, яке почалось у 1959 році. Найважчим було не саме будівництво, а його наслідки. Під воду пішло 52 населені пункти.
Найбільшою проблемою була компенсація за втрачене майно. Люди отримали настільки мало, що намагались розібрати свої хати до цвяхів, аби перевезти їх на нове місце проживання.
Дуже болючою була історія села Бірки. В ньому довелося ексгумувати кладовище. Люди хотіли перенести могили родичів кудись, де вони не опиняться під водою.
Поліська Атлантида – що лежить на дні Київського моря?
Серед затоплених селищ Київської області були ті, що мали важливе історичне значення для країни. Наприклад, село Старосілля. Саме цей населений пункт згадується в літописах XI століття. За переказами, саме тут стояли гігантські вікові дуби, під якими шукала прихистку київська княгиня Ольга. На жаль, ці дерева довелося спиляти під час будівництва ГЕС.
Затоплені бронекатери та «кладовище» рейок
Мало хто знає, що дно Київського моря — це справжній музей Другої світової війни. Під час будівництва водосховища затопили укріплення Київського укріпленого району, а також неевакуйовану техніку. На глибині від 6 до 12 метрів досі лежать залишки затоплених барж, вузькоколійних рейок, кілька бронекатерів.
«Козацькі скарби» – правда чи міф?
Майже біля кожного водосховища ходять легенди про затоплені скарби, але в даному випадку є підтверджені дані, які можуть свідчити, що «козацькі скарби» не вигадка.
- Скарб Остерських. Поблизу затопленого села Окуниново стояла старовинна садиба. Її господар у 1919 році, тікаючи від більшовиків, заховав сімейну колекцію срібла та золотих монет у глибокому колодязі. Під час затоплення в 1960-х роках колодязь опинився на глибині близько 8 метрів, тому зараз його місцезнаходження втрачене.
- Морений дуб. Це справжній ювелірний скарб. На дні водосховища є гектари затопленого дубового лісу. Перебуваючи без доступу кисню під водою понад 60 років, дерева перетворились на «морений дуб». Це надміцний матеріал синьо-чорного кольору, вартість якого на міжнародних аукціонах оцінюється в тисячі доларів за кубометр.
На даний момент на дні Київського моря не знаходили настільки цінних скарбів, як перечислені вище, але водолази постійно дістають якісь цікаві речі.
Міфи та аномальні явища пов’язані з Київським морем
Ми зібрали найцікавіші історії, які ходять довкола Київського водосховища. Деяким з них можна знайти логічне пояснення, а деякі схожі на вигадки тутешніх мешканців. Проте сумніватись на 100% в правдивості цих легенд також не можна.
«Дзвони Старосілля»
Серед затоплених населених пунктів є село Старосілля. Під час евакуації в 1964 році тут пішла під воду місцева церква. Дзвони зняти не встигли, тому їх просто засипали піском.
Місцеві мешканці та рибалки стверджують, що під час шторму або повені вода в цьому місці стає гладкою, а з глибини доноситься глухий звук, який нагадує дзвін дзвонів. Багато людей впевнені, що це дзвонить затоплена церква, яка так і залишається лежати на дні.
Явище «Внутрішньої хвилі» та раптові тумани
В зоні між селами Глібівка та Страхолісся є зона, в якій відмічають дивні аномальні явища та оптичний ефект:
- Раптові блукаючі тумани. Воду раптово незалежно від погоди може затягнути туман. При цьому в ньому припиняють правильно працювати електронні компаси та GPS-навігатори.
- Хвилі-вбивці. Через складний рельєф дна тут виникає явище стоячої хвилі. Без жодного вітру вода починає «кипіти», що часто ставало причиною перевертання невеликих човнів.
- Природна аномалія «палаюча вода». Це явище цілком можна науково пояснити. Торф’яний газ, який є на дні, піднімаючись на поверхню влітку, може спалахувати від найменшої іскри або блискавки. В результаті здається, ніби вона палає зверху.
Екологічний міф чи загроза: «Радіоактивний мул»
Це явище пов’язане з Чорнобильською аварією в 1986 році. Київське море прийняло удар одне із перших, адже саме тут осідав у верхній частині водосховища радіоактивний мул з Прип’яті.
Загалом, у цій всій історії є і міфи, і правда. До прикладу, вода в Київському морі «світиться», а риба мутувала – це неправда. Реальність в тому, що радіонукліди дійсно є, але вони надійно «законсервовані» під багатометровим шаром відкладень і мулу. Головна небезпека в самому дні – якщо мул спробувати підняти чи розсунути. Поки дно спокійне – вода у Київському морі безпечна.