Слідчі Національної поліції України з початку повномасштабного вторгнення розпочали майже 243 тисячі кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених військовослужбовцями збройних сил російської федерації та їхніми пособниками. Переважна більшість справ стосується воєнних злочинів, однак у переліку є й посягання на територіальну цілісність держави, колабораційна діяльність та державна зрада. Про це повідомляє Головне управління Національної поліції в Київській області, передає Київщина Інфо.
За даними станом на 23 вересня 2026 року, загальна кількість кримінальних проваджень становить 242 892. З них 225 588 відкрито за статтею 438 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за воєнні злочини. Це абсолютна більшість усіх зафіксованих справ.
Ще 9 410 проваджень стосуються статті 110 Кримінального кодексу України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. За статтею 111-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за колабораційну діяльність, відкрито 4 871 провадження.
Також слідчі зафіксували 452 випадки за статтею 111 Кримінального кодексу України – державна зрада. Решта справ проходить за іншими статтями кримінального законодавства.
Розслідування злочинів, вчинених військовими рф на території України, триває. Національна поліція продовжує документувати факти воєнних злочинів для подальшого притягнення винних до відповідальності.
Статті 438 і 110 Кримінального кодексу: що це означає
Більшість справ проти військових рф відкрито саме за цими двома статтями.
Стаття 438, частина 1: воєнні злочини
- Що це: жорстоке поводження з військовополоненими чи цивільними, розграбування цінностей, порушення законів та звичаїв війни.
- Коли застосовують: якщо дії підпадають під міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України.
- Покарання: позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Стаття 110, частина 1: посягання на територіальну цілісність
- Що це: умисні дії з метою зміни меж території чи державного кордону України з порушенням Конституції.
- Коли застосовують: також за публічні заклики чи поширення матеріалів із такими закликами.
- Покарання: позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої.
Підозра не є вироком: вину і покарання визначає лише суд.
