Останніми днями кияни помічають зеленувате забарвлення води та піну біля берегів Дніпра. Екологи заспокоюють: причина – природний сезонний процес, а не хімічне забруднення, хоча проби води вже відібрані для перевірки. Про це повідомляє Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, передає Київщина Інфо.
Фахівці департаменту спільно з КП «Плесо» продовжують моніторити стан водних об’єктів столиці та пояснили, чому вода у Дніпрі змінила колір.
Що таке “цвітіння” води
Зміна кольору води влітку пов’язана з активним розвитком мікроскопічних водоростей та ціанобактерій – це явище називають «цвітінням» води. Йдеться не про буквальне цвітіння водойми, а про масове розмноження мікроскопічних організмів, унаслідок якого вода змінює природний колір. Залежно від видового складу водоростей вона може набувати зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.
Масовий розвиток водоростей відбувається за сприятливого поєднання природних та антропогенних факторів. Одним із ключових чинників є надлишок біогенних речовин – передусім сполук азоту та фосфору. Інтенсивність «цвітіння» також залежить від погодних та гідрологічних умов: тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливі умови для швидкого розмноження водоростей.
Звідки береться піна
Поява піни пов’язана з процесами під час масового розвитку та відмирання водоростей. Після відмирання значної кількості біомаси у водоймі починається активне розкладання органічної речовини. Змінюється склад поверхневого шару води, а органічні сполуки разом із продуктами розкладання накопичуються біля берегів – саме це спричиняє неприємний запах.
Під дією хвиль і вітру ці органічні речовини утворюють піну, яка накопичується в місцях із меншою швидкістю течії, зокрема вздовж берегової лінії. Сама по собі поява піни не є доказом хімічного забруднення водойми – для встановлення конкретних причин потрібні лабораторні дослідження.
Крім того, після масового відмирання водоростей їхня біомаса розкладається і споживає розчинений у воді кисень. Це погіршує умови існування риби та інших водних організмів, а за значного дефіциту кисню може призводити до їх загибелі.
Аналогічні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.
Що робитимуть далі
Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому моніторинг і управління його водними ресурсами здійснюють у межах державної системи управління водними ресурсами. Для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації Київ уже звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» вже виїхали на місце й відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення в департаменті обіцяють додатково поінформувати.
У Департаменті наголошують: «цвітіння» – не окрема причина погіршення стану водойми через скид забруднювальних речовин чи стічних вод, а сигнал про зміни її екологічної рівноваги. Тому ситуацію важливо оцінювати комплексно – не лише в межах столиці, а в усьому басейні Дніпра. Результати лабораторних досліджень очікуються найближчим часом.