Коли хтось чує назву «Чорнобиль», то відразу асоціює її із аварією на ЧАЕС у 1986 році. Насправді ж Чорнобиль має майже тисячолітню історію, і його минуле приховує сторінки, про які знають навіть не всі історики. Колись це місто було центром торгівлі, духовних шукань та перетину різних культур.
Далі ми з Київщина.Інфо розповімо детальніше всю історію Чорнобиля, покажемо як на нього вплинула аварія на ЧАЕС та як живе місто сьогодні.
Історія Чорнобиля
Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком у Іпатіївському літописі. Якраз у ті часи місто слугувало східним форпостом для Київського князівства, який захищав від набігів половців. В XIII столітті після монгольської навали місто занепало.
Після Другого поділу Речі Посполитої Чорнобиль опинився у складі Російської імперії. Саме тоді відбулися дивовижні події для міста. Воно стало світовим центром хасидизму (містичний напрям в юдаїзмі). Засновником чорнобильської династії став рабин Менахем Нахум Тверський (Чорнобильський цадик). Саме місто вважали «святою землею» на рівні з Єрусалимом. Паломники зіhttps://kyivshchyna.info/ всієї Східної Європи з’їжджалися сюди.
Цікавий факт: Рештки чорнобильської хасидської династії й досі живуть у США та Ізраїлі, зберігши прізвище Тверські та пам’ять про поліське містечко.
До початку XX століття Чорнобиль був купецьким, багатонаціональним містом. Тут мешкали євреї, українці, поляки та старообрядці. У місті були такі види діяльності:
- Суднобудування: дерев’яні та металеві річкові баржі, ремонт пароплавів.
- Торгівля: поліський ліс, смола, дьоготь, сушена прип’ятська риба.
- Харчова промисловість: медовуха, цілющі настойки та знаменита «Чорнобильська газована вода».
У радянські часи Чорнобиль став районним центром. У 1970-х роках поруч із містом розпочалося будівництво Чорнобильської АЕС та супутнього міста Прип’ять. Після катастрофи 26 квітня 1986 року місто було евакуйоване, проте воно не вмерло. Сьогодні Чорнобиль слугує адміністративним центром Зони відчуження.
Чорнобиль та катастрофа на АЕС – що було з містом?
Доля Чорнобиля відрізнялась від Прип’яті, адже місто знаходилось трохи далі – за 18 км від атомної станції. У ніч проти 26 квітня 1986 року жителі Чорнобиля не відчули вибуху, адже він був дуже далеко. Чутки почали ширитись містом вже вранці. Тільки проблема в тому, що людей з цього місця ніхто не евакуйовував, адже вважали, що сюди радіоактивна хмара не прийде так швидко. Люди продовжували ходити на роботу, діти грались на вулицях. В результаті радянське керівництво з евакуацією тягнуло цілий тиждень.
4 травня до міста зайшли довгі колони автобусів. Людям сказали, що вони виїжджають лише на декілька днів, тому брати із собою варто лише найнеобхідніше.
Після евакуації населення місто стало епіцентром боротьби з наслідками аварії. Саме тут перебували Урядова комісія з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, штаби військових частин, підрозділи цивільної оборони та радіаційної розвідки. В будинках, які залишились без власників, оселились ліквідатори аварії. Самі ж вулиці постійно очищались спеціальною технікою із розчинами.
Активна фаза ліквідації завершилась в листопаді 1986 року. Після цього Чорнобиль став адміністративним центром 30-кілометрової Зони відчуження.
Як живе Чорнобиль сьогодні?
Багато людей помилково вважають, що Чорнобиль – це «місто-привид», як і Припять. Насправді це не так. Місто не «мертве». В ньому живе до 3000 людей. Це науковці-радіобіологи, дозиметристи, персонал Чорнобильської АЕС, співробітники ДСНС, нацгвардійці, працівники комунальних служб та лісники. Переважна більшість працює за графіком 15/15 діб. Люди мешкають у переобладнаних під гуртожитки будинках, які регулярно миють і дезактивують. Також в місті працюють декілька магазинів, кафе, аптека, пожежна частина та поштове відділення.
Важливо розуміти, що Чорнобиль не живе так, як інші міста. Тут діють суворі правила:
- Заборонено торкатися ґрунту, пити воду з відкритих джерел.
- Комендантська година з 22:00.
- Обов’язкова дезактивація взуття та транспорту.
- Заборонено вивозити місцевих тварин за межі Зони.
Цікавий факт: у місті досі працює єдиний Свято-Іллінський храм. Сюди декілька разів на рік приїжджають колишні жителі та паломники.
Природа в сучасному Чорнобилі також дуже дивує. Вулицями міста можуть блукати зграї диких кабанів, косулі або лисиці, які абсолютно не бояться людей. У навколишніх лісах мешкають рідкісні види тварин: коні Пржевальського, рисі, орлани-білохвости. Будівлі, які не задіяні для житла, поступово перетворюються на хащі.
Феномен «самоселів» – хто це і чому повернулись у Чорнобиль?
Евакуйовані із Чорнобиля люди мешкали в різних кінцях України, де їм надали тимчасове житло. Проте протягом 1987 року багато мешканців почали потайки повертатись у Зону відчуження, а зокрема – в Чорнобиль та околиці. Люди продиралися крізь поліські болота та хащі вночі, оминаючи військові патрулі, перепливали Прип’ять на старих дерев’яних човна, ховались в лісах.
Влада намагалась спочатку з цим боротись. Правоохоронці повторно вивозили мешканців, заварювали двері та навіть засипали криниці. В результаті «самосели» все одно повертались. В 1990-х роках влада здалась та визнала право корінних жителів залишатись на своїх землях.
Самосели повністю адаптувались до старого життя з новими правилами в Зоні відчуження:
- Вони роками їдять городину з чорнобильської землі, збирають місцеві гриби та ягоди, п’ють воду з криниць і ловлять рибу в Прип’яті. Нагадуємо – іншим це заборонено.
- Кожен із самоселів має город, коров, курей та інших тварин, а також піч на дровах, яка дуже допомагає в побуті.
- Пошту, пенсію та найнеобхідніші продукти їм доставляють працівники ДСНС, спеціальні автолавки, медики та волонтери.
Цікаво те, що деяким самоселам пропонували хороші квартири в столиці або інших містах. Вони відмовились та повернулись у свої домівки. Стверджують, що не можуть жити в шумному місті. Їм потрібен спокій та своє звичне середовище.
Екскурсія до Чорнобиля: що подивитись в місті?
На протязі довгого часу до Чорнобиля організовували екскурсії. Гіди повинні були дотримуватись суворих правил, як і туристи, але потрапити до Зони відчуження було цілком реально. Зараз екскурсії заборонені, адже у країні війна і багато територій біля кордону заміновано. Доступ до міста мають лише працівники Зони.
Основні пам’ятки Чорнобильської зони
У Чорнобилі та загалом у Зоні відчуження є дуже багато пам’яток, які історично важливі та просто цікаві. У самому Чорнобилі:
- Меморіальний комплекс Алея покинутих сіл. Алея із дорожніми знаками та назвами населених пунктів, які назавжди зникли з карти.
- Музей робототехніки та військової техніки. Справжня техніка, яка брала участь у дезактивації об’єктів у 1986 році.
- Пам’ятник «Тим, хто врятував світ». Він був побудований самими ж ліквідаторами біля пожежної частини.
- Свято-Іллінський храм. Той самий єдиний храм у Зоні відчуження.
Неподалік Чорнобиля також багато місць, які варті уваги. Найголовніший об’єкт – сама ЧАЕС. Там можна побачити новий безпечний саркофаг, який накриває аварійний 4-й енергоблок. Також можна оцінити масштаби самої станції поглянувши на недобудовані 5-й та 6-й енергоблоки.
Унікальний та не менш важливий об’єкт – ЗГРЛС «Дуга». Це секретна радянська загоризонтна радіолокаційна станція заввишки понад 140 метрів. Її масштаби дійсно вражають. Саме ця станція мала виявляти пуски міжконтинентальних балістичних ракет із США.