Про деякі червонокнижні рослини Київщини говорять на кожному кроці, а про деякі – практично не згадують. Тому мало хто знає, що буквально за годину їзди від столиці можна знайти лісові узлісся, болота, старі водойми та балки, де ростуть рослини, які так наполегливо охороняє держава.
Сьогодні Київщина.Інфо розповідає детальніше про види рослин на межі зникнення, про їх особливості, місцезнаходження.
Рослини-хижаки, які їдять комах
Київська область лежить одразу у двох природних зонах. На півночі Полісся з болотами й борами, на півдні лісостеп із рештками степу. Тому тут поруч живуть види, які в іншому місці ніколи б не зустрілися.
Поліські болота й старі озера дають змогу вижити рослинам, що добирають азот із живих істот.
- Росичка. На Київщині трапляються росичка англійська та росичка середня. Вона вкриває листки волосками з краплинами клейкої рідини. Комаха сідає, прилипає, і листок повільно згортається навколо здобичі.
- Пухирник. Теж є малий та середній. Ця рослина живе у воді й не має коренів. Пухирник несе на нитках-листках крихітні пухирці, які працюють, як пастки. За лічені мілісекунди підводна пастка засмоктує водяну блошку.
- Альдрованда пухирчаста. Ще одна водяна рослина, яку називають мухоловкою. Її пастки-стулки захлопуються комаху за соті частки секунди. Це одна з найрідкісніших хижих рослин Європи. Саме тому її присутність на Київщині вважається унікальною та сенсаційною.
Рослини-привиди – що це і де ростуть на Київщині?
Орхідей у Червоній книзі багато, Київщина не виняток. Тут ростуть зозулині черевички, зозулинці, билинці, любки, булатки, коручки. Проте найцікавіші серед них ті, які не роблять фотосинтезу.
Гніздівка звичайна – рослина з родини орхідей. Вона вся бліда, буро-жовта. На собі не має жодного зеленого листка. Латинська назва nidus-avis означає «пташине гніздо», бо коріння сплітається в клубок. Вона живе за рахунок гриба, з яким зростається під землею.
Надбородник безлистий – справжній привид лісу. Він може роками не з’являтися над землею, а потім раптом цвіте там, де його ніхто не бачив.
Насіння орхідей має майже нуль запасів. Без гриба-помічника вони не проростуть. Тому деякі види від насінини до першого цвітіння ростуть понад десять років. Зірвати їх за п’ять секунд означає вбити рослину, яка так довго дозріває.
Живі реліквії льодовикового періоду
Мало хто знає, та на Київщині є безліч рослин, які збереглись з прадавніх часів. Вони рідко зустрічаються, їх важко знайти й побачити на власні очі, та все ж вони є і їх потрібно охороняти.
- Береза низька. Це карликова береза боліт. Вона нагадує про час, коли Полісся було ближче до тундри. Поряд ростуть береза темна, верби лапландська й чорнична, ломикамінь болотний, шейхцерія болотна.
- Водяний горіх плаваючий. Його називають «чортів горіх» з рогатим плодом. Реліктова водна рослина, яка колись була поширена значно ширше, а тепер тримається лише де-не-де. Плід може роками лежати в мулі й не проростати, чекаючи свого часу.
- Сальвінія плаваюча – водяна папороть без справжнього коріння. Її листки вкриті гідрофобними волосками, тому вода з них скочується.
- Плауни та баранець звичайний. Це родичі гігантських деревоподібних рослин кам’яновугільного періоду. Спори плаунів раніше збирали як порошок, який яскраво спалахує. Ним присипали дитячу шкіру, а ще використовували в піротехніці.
Чому багато рослин зникає?
Розповсюджена думка – більшість рослин зникає, бо їх виривають люди. Частково це так і є, але насправді це не єдина причина. Їх є декілька і працюють вони в комплексі.
- Букети, торгівля й «збір про запас». Підсніжники продають, цибулини підсніжників продають як садивний матеріал. Ранньовесняні рослини не встигають дати насіння, і популяція не оновлюється. Черемша «знищується» навесні. Орхідеї страждають від викопування, а потім вмирають вдома, бо не можуть існувати без свого гриба.
- Осушення боліт і зміна води. Осушені болота, вирівняні русла, канали й дамби змінили рівень грунтових вод. Для деяких рослин це смертельний вирок. Для них важлива не просто волога, а той клімат, який існував тисячоліттями. Великою негативною зміною на Київщині стало будівництво дамби в 1964 році.
- Забруднення води й надлишок поживних речовин. Хижі рослини живуть на бідних грунтах саме тому, що добувають азот із комах. Коли в воду потрапляють добрива, побутові й сільськогосподарські стоки, водойма стає багатою на поживні речовини, а це негативно впливає на вимираючі види. Такий парадокс.
- Забудова, рекреація й популярність серед людей. Нові приватні будинки, житлові комплекси, дачні масиви негативно впливають на дикі рослини. До цього ж списку додаються масові пікніки серед людей. Кожна з таких поїздок закінчується витоптуванням рослин. А ще фотосесії. Поле сонів чи підсніжників у соцмережах виглядає чудово, але кожне таке фото – це десятки витоптаних видів. Чим популярніша локація, тим швидше вона перетворюється на пустир.
- Пожежі й спалювання трави. Спалювання сухої трави навесні заборонене, але досі поширене. Вогонь знищує рослини, які ростуть весною, комах-запилювачів і запас насіння. Торфові пожежі на осушених болотах шкодять ще більше. Через них вигоряє сам грунт.
Не менш поганий вплив на червонокнижні рослини має війна. Навесні 2022 року бойові дії зачепили північ Київщини. Пожежі, техніка, окопи, мінування, обстріли й обмежений доступ змінили ландшафти, а масштаб збитків для рідкісних видів науковці ще вивчають. Разом із тим у зоні відчуження, де майже немає господарської діяльності, збереглися ділянки, які поза нею давно були б втрачені.
Ну і останнє, що варто враховувати – специфіка поширення рідкісних рослин. Вони самі по собі часто не здатні швидко поширюватись. До прикладу, орхідеї потрібно близько 10 років.
Усі путівники: Природа та екотуризм
