Єдиної моделі навчання під час тривог для всіх шкіл не існує – кожен заклад має сам визначати формат залежно від безпекової ситуації, наявності укриття та готовності до дистанційного навчання. Міністерство освіти і науки підготувало методичні рекомендації, які допоможуть школам заздалегідь спланувати сценарії переходу між форматами навчання. Про це повідомляє КОВА, передає Київщина Інфо.
Документ містить спільні підходи, за якими школи можуть оцінити власну спроможність і підготувати кілька сценаріїв освітнього процесу залежно від зміни безпекової ситуації. Ідея в тому, щоб не ухвалювати рішення щоразу в момент виникнення нових ризиків, а мати зрозумілий алгоритм переходу між форматами навчання із заздалегідь визначеними діями для кожного сценарію.
“Безпека учнів та вчителів залишається першим пріоритетом. Дякую освітянам за спільну роботу. Ці рекомендації зʼявилися саме на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни. Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти” – повідомив Андрій Бутенко, міністр освіти і науки України.
Як організовується навчальний процес
МОН визначає загальні підходи, а конкретна модель має враховувати умови кожної громади та школи індивідуально. Засновник або уповноважений ним орган забезпечує необхідні умови для освітнього процесу та оцінює спроможність закладу. Керівник школи, своєю чергою, організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.
Цей алгоритм готують завчасно. Він враховує сценарії зміни безпекової ситуації, тривалих тривог, проблем з електропостачанням або зв’язком, а також інші обставини, які можуть вплинути на можливість навчатися очно.
Школа має оцінити власну спроможність
Перший крок – визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання. Зокрема, школі варто оцінити:
- місткість і можливості укриття
- кількість учнів і працівників, яких можна безпечно розмістити
- можливість тривалого перебування в укритті
- наявність електроенергії, тепла, води та інших комунікацій
- резервні джерела живлення
- доступ до інтернету та зв’язку
- готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання
- можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади
Загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Якщо укриття використовується не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа враховує фактичну кількість облаштованих навчальних місць.
На основі цієї оцінки заклад визначає базову модель навчання та альтернативні сценарії. Серед них – очне навчання з переходом до укриття під час тривоги (для коротких чи поодиноких тривог), очне навчання з використанням укриття як освітнього простору (для частих або тривалих тривог), поєднання очного та дистанційного навчання за ротацією груп, а також повністю дистанційний формат, коли безпечне перебування учнів у школі неможливе.
Перехід між форматами не має відбуватися спонтанно – школа заздалегідь визначає умови переходу, хто ухвалює рішення, як змінюється розклад і як відбувається комунікація з учнями та батьками.
Що відбувається під час тривоги
Повітряна тривога не означає автоматичне припинення навчання. Якщо перебування в укритті безпечне і там є відповідні умови, освітній процес може продовжуватися – у формі уроку, самостійної роботи, читання, консультацій, проєктних чи дослідницьких завдань, повторення матеріалу.
Якщо ж тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.
Школа також має визначити, які предмети потребують безпосередньої взаємодії вчителя й учнів чи спеціального обладнання, а які можна перевести в укриття або дистанційний формат через самостійну чи проєктну роботу. Для дітей, які не мають вдома умов для дистанційного навчання, заклад може організувати безпечні навчальні зони чи групи.
При цьому в межах одного уроку вчитель не може одночасно вести заняття для частини учнів очно, а для іншої – синхронно онлайн. Натомість протягом дня чи тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах за визначеним школою графіком.
Методичні рекомендації покликані допомогти школам перейти від ситуативного реагування до завчасного планування. За 2023-2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямовано майже 20 мільярдів гривень на облаштування укриттів у закладах освіти – ці кошти дають громадам змогу будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання.