Батьки та учні тепер можуть перевірити, який академічний ліцей працює в їхній громаді, які профілі навчання там доступні та коли заклад увійде до пілотної мережі. Про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація, передає Київщина Інфо.
Оновлений сайт “Реформа старшої школи: Профільна” створило Міністерство освіти і науки України у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”. Проєкт впроваджує консорціум у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії.
На сайті є карта мережі закладів освіти. Батьки та учні можуть обрати свою область і територіальну громаду, переглянути заклади освіти, їхній статус та дізнатися, чи входить конкретна школа до мережі пілотних ліцеїв. Також там зібрана інформація про те, як працюватимуть академічні ліцеї, які профілі та предмети зможуть обирати учні та як буде організована доступність освіти.
“Україна перейшла до реалізації третього етапу реформи Нової української школи – впровадження старшої профільної школи. Підлітковий вік – це час, коли дитина пробує себе, відкриває власні інтереси та починає замислюватися про майбутнє, тому важливо дати їй можливість обирати, пробувати різні напрями та поступово визначатися з подальшим шляхом. Ми прагнемо, щоб українська освіта була якісною, сучасною та не поступалася європейській. Для цього держава комплексно інвестує в умови, у яких навчатимуться діти: безпечні укриття, шкільні автобуси та доступні маршрути до ліцеїв, сучасні освітні простори й обладнання, професійний розвиток учителів, оновлення змісту освіти та навчальних матеріалів” – повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що зміниться для учнів після 9 класу
З вересня 2027 року реформа старшої профільної школи запрацює на національному рівні. Після 9 класу учні зможуть обрати подальший освітній шлях: продовжити навчання в академічному ліцеї, обравши профіль відповідно до своїх інтересів, або здобувати освіту в професійному коледжі.
В академічному ліцеї учні навчатимуться у 10-12 класах і зможуть обирати один із профілів у межах трьох освітніх кластерів – STEM, мовно-літературного або соціально-гуманітарного. Профільне навчання передбачатиме поглиблене вивчення профільних предметів та інтегрованих курсів, а також можливість обирати додаткові дисципліни й курси поза профілем.
Вибір профілю не стане раптовим остаточним рішенням у 10 класі. Підготовка до нього починатиметься ще в базовій школі: у 5-9 класах розвиватимуть профорієнтацію, щоб учні краще зрозуміли свої інтереси, сильні сторони та можливості. 10 клас буде адаптаційним – учні зможуть перевірити, чи відповідає обраний профіль їхнім інтересам, і за потреби змінити його.
Надалі кількість годин на вибіркові предмети та курси поступово зростатиме: у 10 класі на них передбачено 140 годин, а у 12 – вже 420 годин. Це дасть змогу в останньому класі зосередитися переважно на обраних напрямах навчання та підготовці до вступних випробувань до закладів вищої освіти.
Наскільки далеко доведеться їздити на навчання
Реформа НУШ передбачає, щоб доступ до профільної освіти не залежав від місця проживання дитини. Мережу ліцеїв формують так, щоб учні з різних громад мали можливість навчатися в закладах із широким вибором профілів та предметів.
При плануванні мережі враховують максимальну відстань до закладу:
- до 30 кілометрів як гранична межа
- у багатьох випадках – 10-20 кілометрів
- у виняткових випадках понад 30 кілометрів – при ліцеї передбачатимуть пансіон
До ліцеїв місцева влада організовуватиме підвезення учнів шкільними автобусами. У 2026 році на закупівлю шкільного транспорту передбачено 2 мільярди гривень. Пансіон дасть змогу учням жити поруч із місцем навчання протягом робочого тижня та повертатися додому на вихідні.
Великі ліцеї зможуть об’єднувати учнів із кількох шкіл і громад, формувати повноцінні групи та пропонувати ширший вибір профілів, предметів і курсів. Матеріально-технічну базу зосередять там, де нею зможе користуватися більша кількість дітей – це має зменшити освітні втрати та академічний розрив між учнями з великих міст і віддалених населених пунктів.
Як відбувається пілотування реформи
У 2024-2027 роках держава та громади працюють над формуванням мережі майбутніх ліцеїв, оновленням законодавства, розробленням освітніх програм, підручників і навчальних матеріалів, професійним розвитком учителів, фінансуванням та оновленням освітнього середовища.
Пілотування перших 30 академічних ліцеїв старшої профільної школи стартувало 1 вересня 2025 року. Цього навчального року таких ліцеїв уже 150. Наступний етап – національне впровадження старшої профільної школи 1 вересня 2027 року.
Старша профільна школа – третій етап реформи НУШ, що впроваджується за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN – “Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні”. Програма фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF), а також Швейцарсько-українським проєктом DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та Zurich University of Teacher Education – International за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.
