Під час виконання бойового завдання поблизу Іванівського на Донеччині загинув 26-річний захисник з Переяслава Сергій Михайловський. Майже три роки його родина жила надією, що він живий, доки ДНК-експертиза не підтвердила загибель. Сьогодні, 21 вересня, Героя поховали на рідній землі. Про це повідомляє Переяславська міська рада, передає Київщина Інфо.
Сергій Михайловський народився у Переяславі 14 серпня 1997 року. Тут він зробив перші кроки і ходив до дитсадка «Сонечко». Згодом сім’я переїхала до села Тарасівка Ташанської громади, де хлопець навчався в Улянівській школі. Після 9 класу здобув фах кухаря у Переяславському центрі професійно-технічної освіти.
Рідний брат захисника Микола Михайловський розповідає, що Сергій з дитинства захоплювався футболом та баскетболом. Брати грали за футбольну команду «Пологи-Яненки», а Микола навчив Сергія грати на гітарі. У дорослому житті вони також не розлучалися – працювали в одній із найбільших логістичних компаній країни, де Микола нині обіймає посаду начальника відвантаження.
Після закінчення училища у 2017 році Сергій проходив строкову службу в Головному управлінні Національної гвардії України. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році він разом із братом підписав контракт із Ташанським ДФТГ. Після розформування добровольчого формування у травні Микола мобілізувався до 72-ї ОМБр, а Сергій повернувся на роботу. Проте у серпні 2023 року його також мобілізували до Збройних Сил України.
Бойовий шлях і зникнення безвісти
Сергій пройшов курс базової підготовки у навчальному центрі «Десна», після чого був направлений на військові навчання до Іспанії. Повернувшись в Україну, став військовослужбовцем 5-ї окремої штурмової бригади (в/ч А4010) і воював на посаді стрільця-помічника гранатометника 1-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 8-ї штурмової роти 3-го штурмового батальйону.
У листопаді 2023 року під час виконання бойового завдання Сергій разом із побратимами зник безвісти.
«Через кілька днів мені зателефонував його командир і повідомив, що Сергій загинув, але тіло не змогли евакуювати. Мені не хотілося в це вірити… Я телефонував усім побратимам, контакти яких залишив брат, але всі вони сказали, що його більше немає», – згадує Микола.
Попри це, родина відмовлялася вірити у загибель. Рідні чекали до останнього, шукали самотужки, залучали небайдужих людей, їздили на акції та зустрічі.
«Як з’ясувалося, тіло Сергія передали по обміну ще у грудні 2024 року. Але результати ДНК-експертизи підтвердилися лише у вересні 2026-го. Збіг із його сином склав 99,9%»
Сергій Михайловський загинув 29 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника в районі Іванівського Бахмутського району Донецької області. Без нього залишилися дружина, чотирирічний син, мама, бабуся та брат.
Прощання у День миру
У Храмі Воскресіння Христового відбулася заупокійна служба за полеглим воїном. Розділити біль рідних прийшли близькі, друзі, колеги, представники влади та жителі громади.
Прощання символічно збіглося з Міжнародним днем миру. Звертаючись до присутніх, священник ПЦУ отець Анатолій наголосив: «Сьогодні весь світ вшановує День миру. Але в нас, в Україні, ми вшановуємо його під звуки повітряних тривог, вибухів, під плач матерів і дітей за спочилими захисниками. Це великий біль не тільки для вас, дорога родино, це великий біль для всієї громади. Бо кожен наш захисник – це чиясь надія, чиясь опора, чиєсь майбутнє, яке тут, на землі, на жаль, уже не збудеться», – повідомив у.
Воїна поховали на Заальтицькому кладовищі під звуки державного гімну та прощального військового салюту.
