Заяву про злочин у поліції прийняли – а що далі? Чи внесли її до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), коли можна вимагати витяг, як домогтися слідчих дій і чи реально повернути втрачені гроші? Пояснюємо крок за кроком, які права має потерпілий у кримінальному провадженні і як ними користуватися.
Головне коротко
- Після заяви про злочин слідчий, дізнавач або прокурор має внести відомості до ЄРДР не пізніше ніж за 24 години і розпочати розслідування (стаття 214 КПК України).
- Заявник має право отримати документ про прийняття і реєстрацію заяви, а згодом – витяг з ЄРДР (стаття 60 КПК).
- Якщо відомості до ЄРДР не внесли, бездіяльність можна оскаржити слідчому судді (статті 303-306 КПК).
- Потерпілий може подавати докази і клопотання, отримувати копії документів, мати представника та брати участь у суді (стаття 56 КПК).
- Покарання винного і відшкодування шкоди – не одне й те саме: компенсацію потрібно заявляти окремо, цивільним позовом (статті 127-128 КПК).
Чому не варто просто чекати дзвінка слідчого
Після злочину людина зазвичай розгублена і намагається самотужки зрозуміти: куди звертатися, чи почали розслідування, коли знайдуть винного і хто відшкодує завдану шкоду.
Уявімо ситуацію. Павло залишив автомобіль біля будинку. Вранці він побачив розбите скло: із салону зникли ноутбук, документи та інші речі. Павло звернувся до поліції, написав заяву й отримав підтвердження, що її прийняли. Черговий сказав: «Чекайте, слідчий із вами зв’яжеться».
Павло чекав день, потім другий. Минув тиждень, але жодної інформації він не отримав. Чи означає це, що залишається лише чекати? Ні.
Павло може перевірити, чи зареєстроване кримінальне провадження, отримати передбачені законом документи, а за потреби – оскаржити бездіяльність правоохоронців. І це лише перший крок.
Перші 24 години після заяви: що має зробити поліція і що – ви
За загальним правилом, після отримання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий, дізнавач або прокурор має невідкладно, але не пізніше ніж за 24 години, внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування. Це передбачено статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Приклад. Якщо заяву подано 27 вересня о 15:00, відомості мають бути внесені до ЄРДР не пізніше 15:00 28 вересня.
Насамперед збережіть підтвердження того, що ви звернулися до правоохоронного органу. Це може бути документ про прийняття та реєстрацію заяви, копія заяви з відповідною відміткою або інший документ, який підтверджує звернення. Стаття 60 КПК України гарантує заявникові право отримати такий документ, а також витяг з ЄРДР у передбаченому законом порядку.
Що варто зробити одразу:
- Зберегти копію заяви.
- Зафіксувати дату і час її подання.
- Отримати підтвердження, що заяву прийнято.
- Після внесення відомостей до ЄРДР – отримати передбачений законом витяг.
- Перевірити номер кримінального провадження та його правову кваліфікацію.
Що таке ЄРДР
Єдиний реєстр досудових розслідувань – це офіційна система обліку відомостей про кримінальні правопорушення та кримінальні провадження. Порядок його формування та ведення визначає Положення про ЄРДР, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, а порядок внесення відомостей – насамперед КПК України.
Що робити, якщо за 24 години заяву не внесли до ЄРДР
Це одна з найважливіших ситуацій, про яку варто знати потерпілим. Якщо встановлений законом строк сплив, а відомостей у реєстрі немає, пункт 1 частини першої статті 303 КПК України дозволяє оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора слідчому судді.
Порядок дій:
- Збережіть копію заяви і документ, який підтверджує її подання.
- Зафіксуйте дату і час звернення.
- Перевірте, чи внесені відомості до ЄРДР.
- Якщо їх немає – підготуйте скаргу слідчому судді.
- У скарзі чітко зазначте, коли, куди та яким способом ви подавали заяву і що саме повідомляли правоохоронному органу.
Порядок подання та розгляду такої скарги визначають статті 304-306 КПК України.
Хто такий потерпілий і коли виникає цей статус
Відповідно до статті 55 КПК України, потерпілим може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. У передбачених законом випадках потерпілим може бути також юридична особа, якій завдано майнової шкоди.
Важливо й інше: права та обов’язки потерпілого виникають у порядку, визначеному КПК, з моменту подання відповідної заяви.
Тому статус потерпілого – це не просто запис у матеріалах провадження, а конкретні процесуальні можливості: подавати докази та клопотання, брати участь у процесуальних діях, отримувати передбачену законом інформацію, користуватися допомогою представника та оскаржувати певні рішення, дії чи бездіяльність. Повний перелік містять статті 55-58 КПК України.
Які права має потерпілий під час розслідування
Після початку розслідування участь потерпілого не повинна зводитися до очікування телефонного дзвінка від слідчого. Стаття 56 КПК України передбачає широкий перелік процесуальних прав. Зокрема, потерпілий може:
- подавати докази;
- подавати клопотання;
- брати участь у процесуальних діях у випадках і порядку, визначених КПК;
- ставити запитання, подавати зауваження та заперечення у передбачених законом випадках;
- отримувати передбачену законом інформацію та копії процесуальних документів;
- користуватися допомогою представника;
- оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність у випадках, передбачених КПК;
- брати участь у судовому провадженні;
- оскаржувати судові рішення в установленому законом порядку.
Потерпілий також має право давати показання або відмовитися від їх давання у випадках, передбачених законом, користуватися рідною мовою та послугами перекладача.
Чи може потерпілий отримати адвоката безкоштовно
Сам по собі статус потерпілого не означає, що держава автоматично призначить адвоката у кожному кримінальному провадженні.
Право на безоплатну вторинну правничу допомогу залежить від підстав, визначених Законом України «Про безоплатну правничу допомогу». Категорії осіб, які мають право на таку допомогу, визначає стаття 14 цього закону.
Якщо ви не знаєте, чи маєте право на безоплатну правничу допомогу, це можна уточнити в системі БПД за номером 0 800 213 103.
Гроші, речі, лікування: як вимагати відшкодування шкоди
Для потерпілого покарання винного і відшкодування завданої шкоди – не одне й те саме. Якщо через кримінальне правопорушення людина втратила гроші, майно або зазнала витрат на лікування, питання компенсації потрібно заявляти окремо.
Стаття 127 КПК України передбачає право на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а стаття 128 – можливість пред’явити цивільний позов у межах кримінального провадження. Наприклад, після ДТП потерпілий може мати витрати на лікування, придбання ліків, ремонт майна або інші документально підтверджені збитки.
Тому варто зберігати:
- чеки та рахунки;
- договори;
- медичні документи, епікризи;
- документи про ремонт транспортного засобу;
- банківські платіжні документи;
- інші підтвердження фактичних витрат.
Крім того, стаття 122 КПК України передбачає компенсацію окремих витрат потерпілого.
Що потерпілий може робити в суді
Частина третя статті 56 КПК України передбачає, зокрема, право потерпілого бути повідомленим про судовий розгляд, брати участь у ньому та в дослідженні доказів, висловлювати думку щодо покарання, а також оскаржувати судові рішення у передбачених законом випадках.
Якщо потерпілий хоче оскаржити судове рішення, важливо враховувати, що строки апеляційного оскарження залежать від виду та змісту рішення. Загальні правила визначені статтями 393-396 КПК України.
Про те, як мешканцям області подати апеляційну скаргу, читайте в матеріалі «Київський апеляційний суд: як мешканцям Київщини оскаржити рішення суду».
Тому після отримання судового рішення не відкладайте консультацію з адвокатом, якщо плануєте його оскаржувати: разом ви визначите позицію, яку варто викласти в апеляційній скарзі.
У потерпілого є не лише права, а й обов’язки
Процесуальні права не означають, що потерпілий може ігнорувати виклики правоохоронців або суду.
Стаття 57 КПК України визначає процесуальні обов’язки потерпілого. Зокрема, він має прибувати за викликом слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді або суду. Якщо прибути неможливо, про це потрібно завчасно повідомити і пояснити причини та їх поважність.
Строки, які варто знати потерпілому
Основні строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, – в одній таблиці.
| Що відбувається | Строк | Норма КПК |
|---|---|---|
| Внесення заяви про злочин до ЄРДР | 24 години | стаття 214 |
| Видача заявникові витягу з ЄРДР | 24 години після внесення відомостей | стаття 214 |
| Розгляд клопотання потерпілого слідчим або прокурором | до 3 днів | стаття 220 |
| Скарга слідчому судді на бездіяльність або рішення слідчого, дізнавача, прокурора | 10 днів | стаття 304 |
| Розгляд такої скарги слідчим суддею | до 72 годин; скарги на закриття провадження – до 5 днів | стаття 306 |
| Подання цивільного позову про відшкодування шкоди | до початку судового розгляду | стаття 128 |
| Апеляційна скарга на вирок | 30 днів з дня проголошення | стаття 395 |
| Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді | 5 днів | стаття 395 |
Часті запитання
Не більше 24 годин. За цей час слідчий, дізнавач або прокурор має внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування (стаття 214 КПК України).
Заявник має право отримати витяг з ЄРДР у передбаченому законом порядку (стаття 60 КПК України). Після цього варто перевірити номер кримінального провадження та його правову кваліфікацію.
Слідчому судді. Бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР оскаржують на підставі пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, а порядок подання і розгляду скарги визначають статті 304-306.
Ні. Покарання і відшкодування шкоди – різні питання. Компенсацію потрібно заявляти окремо – цивільним позовом у межах кримінального провадження (стаття 128 КПК України), тому зберігайте всі чеки, рахунки та інші документи про витрати.
Ні. Прибувати за викликом – процесуальний обов’язок потерпілого (стаття 57 КПК України). Якщо прибути неможливо, про це потрібно завчасно повідомити і пояснити причини.
Що варто запам’ятати
Після злочину потерпілий має право знати, що відбувається з його заявою, подавати докази та клопотання, брати участь у передбачених законом процесуальних діях, користуватися допомогою адвоката, заявляти цивільний позов про відшкодування шкоди та оскаржувати певні рішення, дії чи бездіяльність, якщо такі мають місце.
Нормативна база
- Кримінальний процесуальний кодекс України – статті 55-58, 60, 122, 127-128, 214, 220, 303-306, 393-396.
- Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» – стаття 14.
- Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної юридичної консультації.
Усі путівники: Інструкції