Зима – це пора глінтвейну. Коли на вулиці холодно, падає сніг, а вечори здаються надто довгими, цей напій стане чудовим доповненням вечірнього кіноперегляду чи прогулянки в засніженому місті. Незважаючи на те, що багато людей полюбляють тепле вино з прянощами, мало хто знає достеменно звідки прийшов цей напій, хто його вигадав та як його готують в різних куточках світу. Саме про це сьогодні розповість Київщина.Інфо.
Історія глінтвейну: напій, який ніхто не винаходив
Історія глінтвейну починається ще з часів давніх Римлян. Саме вони вперше почали додавати у вино прянощі, хоч і офіційної назви не мали. Найдавніший рецепт пряного вина знайдено в кулінарній книзі «De Re Coquinaria», яку пов’язують із римським гастрономом Марком Гавієм Апіцієм. Рецепт був дуже простий: вино, мед, чорний перець, лавровий лист, шафран, фініки та їхні кісточки. Основна різниця із сучасним глінтвейном – тоді вино не підігрівали, а подавали охолодженим. Спеції ж додавались для того, щоб приховати запах зіпсованого вина або додати напою розкоші.
В Середньовіччі пряне вино набуло нового значення – воно стало лікарським засобом. У XII–XIV століттях у Європі набув популярності напій Гіпокрас. Його склад:
Читайте також: Виноробні Київської області: 7 затишних локацій з авторським вином
- тепле вино;
- кориця;
- гвоздика;
- імбир;
- мускатний горіх;
- перець.
Сучасний глінтвейн зародився в Скандинавії. Назва пішла від німецького Glühwein (від glühender Wein – «палаюче» або «розпечене вино»).
Найстаріший рецепт німецького Glühwein датований 1843 роком. Його знайшли лише в 2013 в архіві замку Ванзенштайн (Саксонія). Рецепт вигадав граф Йоган Ґабріель фон Ваккер. Основні інгредієнти: вино Бордо, кориця, гвоздика, аніс, гранат, цукор, лимон.
У Скандинавії є аналог глінтвейну, проте трохи видозмінений. Його назва glögg. Шведський король Густав I Ваза у XVI столітті був великим шанувальником гарячого вина з корицею, ваніллю та кардамоном. Тому до класичного glögg додають мигдаль, родзинки, а іноді й міцні напої (аквавіт або коньяк).
Рецепти глінтвейну: як готують напій в різних куточках світу
Всі розуміють, що глінтвейн – це тепле вино з додаванням спецій. Проте в кожній країні світу є свої особливості його приготування. Саме про це й поговоримо далі.
Класичний рецепт глінтвейну
Класичний рецепт глінтвейну, який легко можна приготувати вдома, дуже простий. Для нього потрібно мати:
- 1 пляшку червоного сухого або напівсухого вина;
- 1 апельсин;
- 1-2 палички кориці;
- декілька бутонів гвоздики;
- 1-2 зірочки бадьяна;
- мед, кориця.
Усі інгредієнти варто покласти в каструлю, вилити вино й поставити на вогонь.
Дуже важливо! Не доводити вино до кипіння, бо тоді випарується алкоголь, а спеції стануть гіркими.
Оптимальна температура 70-80 °C. Після цього напій можна накрити кришкою та дати йому кілька хвилин настоятись.
Бразильський «Кентан» – чим відрізняється від глінтвейну?
Бразилія тепла країна, проте тут також є аналог глінтвейну. Він називається Quentão (Кентан) й подають його найчастіше на Різдво (яке тут припадає на літо) або в сезон прохолодних вечорів.
Складові:
- Сухе червоне вино – 1 пляшка (750 мл);
- Кашаса (або білий ром) – 100 мл;
- Цукор для приготування карамелі – 150 г;
- Свіжий імбир – великий шматок;
- Лайм – 1 шт.;
- Гвоздика 5-6 шт.;
- Кориця (2 палички).
Для початку потрібно зробити в каструлі карамель. Після цього додати свіжий імбир, гвоздику, корицю та кружальця лайма. Після обсмажування потрібно влити обережно червоне вино та кашасу, нагрівати на маленькому вогні 15-20 хв. Важливо! Не доводити до кипіння.
Чилійський «Він Кальєдо» з обпаленим вином
У Чилі та деяких регіонах Андах глінтвейн роблять із міцним характером. Традиційний метод передбачає підпалювання алкоголю разом із цукром, що створює карамельну скоринку всередині посуду.
Основні складові:
- Червоне вино – 1 пляшка;
- Пісковий цукор – 4 ложки;
- Цедра 1 лимона та 1 апельсина;
- Паличка кориці, трохи меленого мускатного горіха;
- Дрібка свіжомеленого чорного перцю.
Спосіб приготування: вино виливають у широку каструлю, додають усі спеції та цитрусову цедру. Цукор насипають зверху або висипають в окрему ложку. Далі змочують міцним алкоголем та підпалюють. Після цього обережно вводять у гаряче вино, даючи полум’ю згаснути. Це зменшує зайву різкість алкоголю, залишаючи глибоку палену нотку. Напій настоюють під кришкою 20 хвилин і подають гарячим.
Австрійський «Білий глінтвейн з бузиною»
Австрійські винороби часто роблять глінтвейн із білого вина. Проте в альпійських регіонах Штирії є особливий секрет – додавання сиропу або лікеру з квіток чорної бузини, який дає неймовірний парфумерний аромат.
Основні інгредієнти:
- Сухе біле вино – 1 пляшка;
- Сироп або лікер із квіток бузини (Holundersirup) – 60-80 мл;
- Зелене яблуко – 1 шт. (нарізане тонкими слайсами);
- Свіжий імбир – 3 тоненькі кружальця;
- Зірчастий бадьян – 2 шт.;
- Білий кардамон – 3 коробочки.
Спосіб приготування доволі простий. Біле вино нагрівають разом з імбиром, бадьяном, кардамоном та скибочками зеленого яблука на дуже повільному вогні. До кипіння не доводять. Перед самим зняттям вливають сироп бузини. Цей глінтвейн має світлий, майже прозорий жовтуватий відтінок, тонкий квітковий аромат і приємну яблучну кислинку.
Норвезький «Різдвяний Ґлоґ з аквавітом»
Норвезький Gløgg суттєво відрізняється від німецького варіанта. Він набагато солодший, густіший і значно міцніший. Норвежці обов’язково додають до нього національний міцний алкоголь – Аквавіт. Це скандинавська настоянка на кмині та кропі. В рідкісних випадках додають вишневий лікер.
Складові:
- Червоне вино – 1 пляшка;
- Норвезький Аквавіт (або коньяк/темний ром) – 100-150 мл;
- Портвейн або вишневий лікер – 100 мл;
- Темні родзинки – 100 г;
- Мигдаль (очищений від шкірки, нарізаний пластівцями або брусочками) – 50 г;
- Спеції: 1 ч. л. кардамону, 1 паличка кориці, 5 шт. гвоздики, імбир.
Спосіб приготування тут трохи довший та складніший. За день до приготування родзинки замочують в Аквавіті або лікері, щоб вони розбухли й всотали алкоголь. Вино прогрівають із портвейном та всіма спеціями протягом 20 хвилин на мінімальному вогні. Перед подачею в кружку кладуть трохи родзинок та мигдаль. Потім заливають гарячим вином. Наприкінці напій не просто п’ють, а їдять ложкою залишки мигдалю та родзинок, що просочилися прянощами.
Усі путівники: Гастротуризм
